Блог вчителя початкових класів Попович Яни Володимирівни

Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація Компетентнісна освіта: початкова та дошкільна

Секція «Початкова освіта»

Інформація про авторів досвіду:

Попович Яна Володимирівна, учитель початкових класів, спеціаліст першої категорії

Контактна інформація про навчальний заклад:

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 78 Запорізької міської ради Запорізької області.

Директор Череповська О.В.

Адреса: м. Запоріжжя, Бульвар Центральний 12-А, 34-35-33

E-mail Schoolzp78@ukr.net

Тема ППД « Активізація пізнавальної самостійності учнів початкових класів засобами інноваційних технологій »

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Мета сучасної початкової школи — не просто давати знання, а формувати особистість, яка хоче і вміє вчитися. Учитель має виступати в ролі помічника, організатора педагогічної взаємодії з учнем, спрямованої на розвиток активності, самостійності, пізнавальних, творчих здібностей, формування пізнавального інтересу, який характеризується ініціативністю пошуків, самостійністю учнів у здобутті знань. Провідною педагогічною ідеєю досвіду є розкриття шляхів практичного впровадження інноваційних технологій, методів навчання, які дозволяють активізувати пізнавальну самостійність учнів початкових класів.

У роботі представлені матеріали досвіду роботи, пов'язані з посиленням практичної спрямованості навчання, залученням особистого досвіду школярів, оволодінням уміннями самостійно здобувати знання, застосовувати знання в нових ситуаціях через запровадження таких технологій навчання як веб-квест технології, ігрові, проектні технології тощо.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

(аргументація доцільності створення досвіду та коротка характеристика змісту досвіду і тих практичних проблем, які розв’язуються).

Актуальною задачею початкової школи є формування самостійної пізнавальної діяльності учнів через впровадження у навчальний процес таких засобів активізації як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє розвитку інтересів дітей. Активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють проектні, ігрові та веб-квест технології. Робота містить авторські розробки веб-квестів, які вчитель розробив та запровадив у власну практику роботи.

Застосування веб-квесту в освітньому процесі синтезує в собі переваги проектного методу та нові можливості використання Інтернет-ресурсів, що сприяють модернізації процесу навчання. Означена форма організації навчання має великий дидактичний потенціал, відповідає розвитку суспільства, допомагає організувати навчання за межами навчального закладу, що на сьогоднішній день є досить актуальним питанням.

Науково-теоретична база досвіду

Теоретичною базою досвіду є наукові праці, в яких розкриваються шляхи підвищення рівня творчої діяльності, що передбачає активне застосування творчих умінь: дослідження С. Левчука, І. Каневської, О. Карпова, А. Маркова, застосування інформаційного освітнього середовища й ресурсів Інтернет: А. Абросімова, М. Башмакова, В. Бикова, І. Захарова, Є. Полат, І. Робет, В. Солдикіна, принципи навчання Міжнародної асоціації продуктивних шкіл.

Стисла анотація досвіду

В досвіді ґрунтовно викладено теоретичне обґрунтування впровадження інноваційних технологій навчання : психолого – педагогічні аспекти, принципи, задачі, організаційні умови навчально-виховного процесу у початковій школі. Саме застосування інноваційних технологій навчання, зокрема проектних, ігрових та веб-квест технологій сприяє самостійній пізнавальній активності учнів, розвитку самостійної інформаційно-пізнавальної діяльності. В роботі Попович Я.В. містяться практичні матеріали щодо запровадження інноваційних технологій навчання (зокрема квести для учнів початкових класів), які дозволяють формувати активну та творчу особистість дитини в її навчально-виховній взаємодії з іншими учнями та учителем.

В роботі розкрито шляхи реалізації ресурсно-орієнтованого навчання, яке визначається як комплекс методів і засобів навчання, націлених на цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, а й на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку та практичного застосування інформаційних ресурсів

Результативність впровадження досвіду

Позитивна динаміка КВ – показників учнів з навчальних дисциплін.

Репрезентація досвіду

Поширення досвіду через роботу у шкільному та районному методичному об’єднанні вчителів початкових класів.

Активізація пізнавальної самостійності учнів початкових класів засобами інноваційних технологій

З досвіду роботи

вчителя початкових класів

Запорізької загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів №78

Попович Яни Володимирівни

Зміст

Вступ

Розділ І. Інновації в початковій школі

Розділ ІІ. Методи організації пізнавальної діяльності учнів

2.1. Особливості організації проблемного навчання в початковій школі

2.2. Проектно-дослідницька діяльність молодших школярів

2.3. Веб-квест як вид проектної діяльності

2.4. Використання інтерактивної дошки на уроках початкової ланки

Висновок

Використана література

Додатки:

Вступ

Розкажи мені - і я забуду.

Покажи мені - і я запам'ятаю.

Залучи мене - і я навчуся.

Китайське прислів’я

Міняється час, змінюються діти і водночас навчальне середовище. Сучасна дитина, це вже не той учень, якого ми вчили в кінці минулого століття . Ще не переступивши шкільний поріг, дитина легко відкриває «двері» в Інтернет, краще і швидше за власних батьків розбирається з будь -яким телефоном, що приводить багато матусь і татусів у захват, вони впевнені, що подарували світу майже генія. Сьогоденних школярів зараз називають «кліковими», тому що вони ростуть і розвиваються у час широкого використання комп’ютерних технологій.

Як і чим зацікавити учнів молодшого шкільного віку, щоб предмет був для них цікавим, потрібним, таким, коли на урок хочеться йти, а з уроку – ні. Напевно, найважливіше – створювати такі ситуації на уроці, щоб учні були постійно в пошуку і самостійно знаходили відповіді на різні питання.

Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.

Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, є ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю. Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності. Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.

З метою активізації пізнавальної діяльності, я на кожному уроці застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

Оновлення змісту освіти сприяє трансформації її технологій, надає їй особистісної сформованості.

Слово «технологія» - грецького походження й означає «знання про майстерність». Це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів у їх взаємодії, що своїм завданням уважає оптимізацію форм освіти. Інноваційна освітня технологія - сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання і управління, об'єднаних єдиною метою, добір операційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу.

Інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Інтерактив - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, одним із завдань якої є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність.

Пізнавальний інтерес - це один із важливих мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Пізнавальний інтерес за умов правильної організації педагогічної діяльності учнів та системності повинен впливати на розвиток дитини.

Пізнавальний інтерес - це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до самостійного активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Розділ І. Інновації в початковій школі

Під інноваціями в освіті ми розуміємо процес вдосконалення педагогічних технологій, сукупності методів, прийомів і засобів навчання. В даний час інноваційна педагогічна діяльність є одним з істотних компонентів освітньої діяльності будь-якого навчального закладу. І це невипадково. Саме інноваційна діяльність не тільки створює основу для створення конкурентоспроможності тієї чи іншої установи на ринку освітніх послуг, а й визначає напрями професійного зростання педагога, його творчого пошуку, реально сприяє особистісному зростанню вихованців. Тому інноваційна діяльність нерозривно пов'язана з науково-методичною діяльністю педагогів і навчально-дослідної вихованців.
          Фундаментальним положенням нової філософії є установка на індивідуальність у відносинах «людина-людина», на ціннісне сприйняття особистості та світу. Інноваційна діяльність в освітній сфері тим більше складна і відповідальна, що пов'язана з високою значимістю людського фактора. У педагогіці, як відомо, головне протиріччя виникає в області розвитку особистості.
           Інновації в освіті починаються з поваги до індивідуальності учня і трансформації традиційної моделі відносин «учитель-учень» в модель «людина-людина», що накладає свого роду табу на уяву про дитину як посудину, яку треба наповнити, як «сукупності психічних процесів», які належить розвивати. У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток таких якостей особистості, як мислення, увагу, пам'ять і уява. У цьому віці починається соціальний і особистісний розвиток дитини, її входження в життя суспільства. Виходячи з теорії Л. С. Виготського, розвиток молодшого школяра як особистості визначається процесом навчання. Модернізація початкової освіти пов'язана з новим статутом молодшого школяра як суб'єкта навчальної діяльності. Інновації в освіті повинні нести, насамперед, процес вироблення впевненості маленької людини в собі, своїх силах. Необхідно переломити авторитарність освіти в мисленні педагогів, щоб вони зуміли поставити дитину на один рівень з собою, змогли дати дитині можливість адекватно керувати собою і навколишнім світом. У той же час важливо відзначити, що інновації в освіті, в першу чергу, повинні бути спрямовані на створення особистості, налаштованої на успіх у будь-якій області докладання своїх можливостей.
      Інновація в освіті - нововведення, призначене для дозволу актуальною проблемної ситуації (з метою забезпечення оптимізації навчального процесу, підвищення якості освіти або організації сприятливих умов засвоєння матеріалу), істотні зміни в одному або декількох пунктах: змісті освіти, методах викладання, формах контролю якості навчання.
      При цьому зміст освіти розглядаємо не тільки як стандартний набір ЗУН, але також як сукупність суспільно значущих компетенцій та реалізації особистісних освітніх інтересів. При цьому зміни мають бути достатньо великими, щоб серйозно змінити хід навчального процесу. Вже в початковій школі дітей необхідно вчити: алгоритмічному мисленню у всіх сферах життя, самостійній постановці завдань, вибору ефективних інструментів, оцінці якості власної роботи, вмінню працювати з літературою і взагалі навичкам самоосвіти, вмінню працювати в колективі.
      В даний час інформаційні технології займають важливе місце в професійній діяльності вчителя. Необхідність застосування засобів ІКТ в роботі вчителів початкових класів диктується віковими особливостями учнів, а саме потребою в наочній демонстрації навчального матеріалу, процесів і явищ. Основними напрямками нашої роботи при використанні ІКТ є:

      - Мультимедіа-уроки, які проводяться на основі комп'ютерних навчальних програм;

- Дистанційні олімпіади та конкурси;

- Телекомунікаційні проекти;

- Веб-квести на задану тему;

- Уроки на основі авторських комп'ютерних презентацій у
формі лекцій, доповідей учнів.

      Практика використання ІКТ вчителями нашої школи дозволяє зробити наступний висновок: використання ІКТ на уроках має такі переваги порівняно з традиційним навчанням:

      1. Сучасність і актуальність навчального матеріалу.

      2. Наявність додаткового і супутнього матеріалу.

      3. Естетичність і наочність.

      4. Можливість роздруківки матеріалу для подальшої індивідуальної роботи.

      5. Можливість блочного огляду теми, випередження знань.

      6. Навчання через ігрову або практичну діяльність.

      7. Підвищення інтересу учнів до навчання.

      8. Більш чітка організація діяльності вчителя.

      В цілому, використання ІКТ сприяє підвищенню якості знань і вмінь учнів.
      Інноваційність в навчанні пов'язана з творчим пошуком на основі наявного досвіду, спрямована на забезпечення дослідницького характеру навчального процесу, організацію пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Інноваційними вважаємо процеси, пов'язані з характером взаємодії педагога і учнів, з їх позиціями в ході навчання, коли для учнів створюються певні умови для активної та ініціативної позиції в навчальному
процесі: не просто засвоювати програмний матеріал, а пізнавати істину, вступаючи в активний діалог з учасниками освітнього процесу; самостійно виходити за межі власних знань для пошуку способів дії в нових ситуаціях, що є головною цінністю і метою освіти; формувати вміння вчитися.
      Ми займаємося навчальними дослідницькими проектами молодших школярів. Головна ідея методу проектів - спрямованість навчально-пізнавальної діяльності учнів на результат, який виходить при вирішенні практичної і теоретичної проблеми. Проектна діяльність учнів - це спільна навчально-пізнавальна, творча та ігрова діяльність, що має спільну мету, узгоджені способи діяльності, спрямовані на досягнення загального результату.
      Використання в навчанні елементів дослідницької діяльності дозволяє нам не стільки навчати дітей, скільки вчити вчитися, направляти їх пізнавальну діяльність. З великою цікавістю учні беруть участь в самих різних видах дослідницької роботи. Метод проектів дозволяє організувати справді дослідну, творчу, самостійну діяльність протягом навчального часу, відведеного на вивчення предмета. Він передбачає відхід від авторитарних методів навчання і передбачає продумане і концептуально обґрунтоване поєднання з різноманіттям методів, форм з компонентів системи освіти. Проектний підхід може бути застосований до вивчення будь-якої шкільної дисципліни і особливо ефективний, коли учні відкривають для себе нові факти, а не отримують їх від вчителя в готовому вигляді.
      Початкова школа є складовою частиною всієї системи безперервної освіти. Одна з головних її завдань - закласти потенціал збагаченого розвитку особистості дитини. Педагоги початкової школи покликані вчити дітей творчості, виховувати в кожній дитині самостійну особистість, що володіє інструментарієм саморозвитку і самовдосконалення, яка вміє знаходити ефективні способи вирішення проблеми, здійснювати пошук потрібної інформації, критично мислити, вступати в дискусію, комунікацію.
       Вчителі початкових класів нашої школи об'єдналися в групу за темою «Інноваційні технології в початковій школі». Головна мета діяльності педагогів: виховання морально-правової, емоційно-естетичної, інтелектуально-інформаційної та комунікативної культури, а також культури здоров'я молодшого школяра.
        Вони ставлять кожну дитину в позицію активного учасника, дають можливість реалізувати індивідуальні творчі задуми, вчать працювати в команді. Це веде до згуртованості класу, розвитку комунікативних навичок учнів. Створюється атмосфера загальної захопленості і творчості. Кожен вносить посильний внесок у загальну справу, виступає одночасно і організатором, і виконавцем, і експертом діяльності, а значить, бере на себе відповідальність за виконану дію.

      Основні завдання підвищення професійної компетентності в умовах школи наступні: апробувати новації щодо оптимізації освітнього середовища, якості навчально-виховного процесу; сформулювати висновки за результатами використання інноваційних технологій, узагальнити досвід, виробити рекомендації; забезпечити високий методичний рівень проведення всіх видів занять; розвивати здібності учнів за допомогою нетрадиційних форм і методів навчання, використовуючи інноваційні технології; розвивати орфографічну пильність, відпрацьовувати обчислювальні навички, виразне читання; якісно поліпшити роботу над формуванням в учнів навичок культурної поведінки, шляхом проведення бесід, практичних занять; сприяти моральному вихованню учнів за допомогою проведення свят, факультативів; вдосконалювати роботу вчителів на основі особистісно-орієнтованого навчання з різними категоріями учнів.

Застосування нових інформаційних технологій в традиційному початковій освіті з використанням елементів комп'ютерних технологій дає можливість творчо працюючому вчителеві розширити спектр способів пред'явлення навчальної інформації, дозволяє здійснювати гнучке управління навчальним процесом.

Таким чином, сучасна школа повинна виховувати готовність людини до «інноваційної поведінки». На зміну слухняності, повторенню, наслідуванню приходять нові вимоги: вміння бачити проблеми, спокійно приймати їх і самостійно вирішувати. Це стосується всіх сфер життя: побутової, соціальної та професійної.

Розділ ІІ. Методи організації пізнавальної діяльності учнів

2.1 Особливості організації проблемного навчання в початковій школі

Психологічною наукою давно доведений той факт, що психічний розвиток людини, особливо інтелектуальне, здійснюється тільки в умовах подолання перешкод, інтелектуальних труднощів, при виникненні потреби в нових знаннях.

Ці умови психологія пов'язує з поняттям «проблемна ситуація», яке характеризує початок розумової діяльності суб'єкта.

Дослідження відомих психологів В.В. Давидова, С.Ф. Жуйкова, Л.В. Занкова, Д. Б. Ельконіна показали, що у молодших школярів є значні резерви і можливості психологічного розвитку, прояву яких сприяє проблемне навчання. Організація проблемних ситуацій в цілому дає підвищення ефективності навчання, вона активізує розумову діяльність більшості учнів.

Проблемне навчання – це навчання при якому учні отримують знання не в готовому вигляді, а шляхом самостійного дослідження. Проблемні методи відображають різний рівень пізнавальної активності і самостійності учнів у навчанні, узагальнену характеристику їх структури.

Проблемна ситуація – ситуація інтелектуального утруднення учня в момент, коли він усвідомлює трудність, шляхи подолання якої йому невідомі, усвідомлює недостатність своїх знань, що є у нього для розв’язання цієї трудності, коли у нього виникає пізнавальна потреба, що спонукає до активної, самостійної, пошукової діяльності.

Структура проблемної ситуації:

- пізнавальна потреба в нових знаннях, що спонукає до інтелектуальної діяльності;

- невідоме – знання чи спосіб дій, що повинно бути розкрито в проблемній ситуації;

- інтелектуальні можливості учнів, минулій досвід, творчі здібності, що необхідні для виконання завдання, аналіз умов і відкриття невідомого.

Для виникнення проблемної ситуації необхідні:

Достатній об’єм знань в учнів;

Завдання (проблема) повинно бути не надто важким, але і не надто легким.

Навчальна проблема – це проблемна ситуація, яку учень почав розв’язувати.

Прийоми створення проблемних ситуацій:

Постановка теоретичного завдання.

Приклад: Чому зразу ж після іменника вивчаємо прикметник, а не іншу частині мови?

Постановка практичного завдання.

Приклад: Чи можна носити воду в решеті?

Проблемний виклад матеріалу.

Множення двозначного числа на однозначне.

Висловлення оціночних суджень, ставлення до навчального матеріалу.

Приклад: Читання 2 кл. В.Сухомлинський «Покинуте кошеня».

- Чому люди проходили повз кошеняти, дивилися на нього,сумно хитали головою, жаліли, але йшли собі далі? Вони всі були злі? Байдужі? Чи з іншої причини? Обґрунтуйте свою думку.

Такі ситуації часто створюються на уроках читання, коли треба висловити своє ставлення до вчинку героя твору, розкрити своє розуміння слів персонажу чи автора, пояснити прислів’я.

Попереднє домашнє завдання.

Приклад: спостереження за пророщуванням насіння.

Форми дій вчителя:

- створення проблемної ситуації;

- формування проблем і висунення гіпотез;

- керівництво процесом формування проблем і висунення гіпотез учнями;

- керівництво пошуками учнями способів розв’язання проблем і способів перевірки правильності їх розв’язання;

- організація роботи по систематизації, узагальненню і застосуванню самостійно набутих знань в ході розв’язання проблеми.

Дії учнів мають пошуковий і дослідницький характер:

- аналіз проблемної ситуації;

- формування проблем чи усвідомлення і прийняття проблеми, що сформульована вчителем;

- пошук найбільш раціональних способів розв’язання проблем, що адекватні засвоєним знанням;

- пошук відповідних способів перевірки правильності цих рішень;

- включення самостійно набутих знань в систему вже набутих і застосування в навчанні і житті.

Сутність самостійного мислення і дій учнів різна в залежності від того, яку участь беруть учні в формуванні проблеми, у висуненні гіпотез, у розв’язанні проблем і перевірці правильності їх розв’язання.

Менша самостійність – коли проблему перед учнями ставить вчитель, спрямовує на неї учнів, сам їх розв’язує.

Самостійність зростає – вчитель сформулював проблему, спонукає учнів до висунення гіпотез, залучає їх до спільного пошуку способів розв’язання проблеми, перевірки правильності цього рішення.

Висока самостійність – учні самі формулюють проблему, раціональними способами розв’язують її, перевіряють правильність висновків і узагальнень. Керівна роль належить вчителю.

Значення:

- забезпечення свідомого і міцного оволодіння учнями новими знаннями і новими способами дій;

- сприяє розумовому розвитку учнів, формуванню розумової самостійності і творчих здібностей учнів;

- вчить учнів вчитися;

- допомагає оволодіти досвідом творчої діяльності;

- формує пізнавальний інтерес.

Недоліки:

- забирає багато часу;

- ускладнює засвоєння учнями знань.

- Основи програмованого навчання.

Висновок. Проблемне навчання – це навчання, що ґрунтується на управлінні процесом самостійного розв’язання учнями практичних чи теоретичних завдань (В. Оконь).

Проблемні методи відображають різний рівень пізнавальної активності і самостійності учнів у навчанні, узагальнену характеристику їх структури.

2.2 Проектно-дослідницька діяльність молодших школярів

Сучасні умови життя потребують, аби людина мислила і працювала творчо, а також уміла приймати нестандартні рішення. Саме цим зумовлена нині увага педагогів до інновацій. Сьогодні метод проектів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує навички пошуково- дослідницької технології.

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв’язання нових, пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення.

Виконання проекту передбачає зв’язок із реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними видами документування (фото-, аудіо-, відеозвіт, анкета, таблиця тощо).

Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Вона дає можливість учителеві тісно впливати на зовнішні мотиви (допитливість, прагнення бути дорослим, активне сприйняття нового) та на внутрішні мотиви (почуття обов’язку, бажання вчитися, любов до книги, потяг до самоосвіти, прагнення до успіху тощо) школяра, дає змогу поєднати ціннісно-змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації учня. Саме через це в наш час робота за методом проектів стала надзвичайно актуальною.

Метод проектів має величезну цінність, адже завдяки його реалізації учні:

• навчаються добре виконувати роботу, відчуваючи при цьому радість і гордість за результати;

• люблять школу, позбуваючись проблем із дисципліною;

• стають оптимістами;

• навчаються мислити, їхні думки базуються на фактах, а не на передбаченнях;

• навчаються вчитися, знають, де і як потрібно знаходити матеріал, як тлумачити факти, як їх обґрунтовувати;

• набувають навичок роботи в колективі;

• учаться ставити мету, зважати на думку товаришів;

• навчаються ефективно працювати, планувати свою працю на кожному етапі, знають, де знайти засоби для досягнення мети та як їх запровадити;

• учаться аналізувати власну працю;

• усебічно тренують свої розум та мислення;

• зацікавлюються самостійною роботою;

• завдяки вивченню й дослідженню теми занурюються в атмосферу дружньої конкуренції;

• учаться розраховувати свої сили в процесі навчальних занять.

Цей перелік можна продовжувати, бо на практиці метод проектів розглядається як інновація, метою якої є створення для дитини умов, за яких вона оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати та розвивати свої знання, зможе їх творчо застосувати.

Під час роботи за методом проектів можливе й виникнення деяких проблемних питань. При підготовці й проведенні уроку важливо володіти мистецтвом комунікацій, не давити на дітей своїм авторитетом, не нав’язувати власної думки, дати можливість дітям самим відчути бажання дослідити й вивчити певне питання; уміти встановлювати та підтримувати в групі проекту стійкий позитивний емоційний настрій; контролювати правильні відносини учнів при груповій взаємодії; сприяти рівноцінній участі членів групи у вирішенні поставлених завдань; психологічно й емоційно налаштовувати робочу групу на позитивне розв’язання проблеми.

На мій погляд, вирішення проблемних питань полягає у педагогічній майстерності вчителя, а також у знанні різних методик, оскільки основою методу проектів є інтерактивний метод, а саме — групова технологія. Крім того, цей метод спирається на особистісно орієнтоване навчання й виховання і ніяк не може обійтися без напрямів гуманної педагогіки.

Функції учасників проекту:

учень учитель

активний розробник координатор

виконавець проекту консультант

Об’єднуючи у собі головні в наш час методичні течії, метод проектів стає значущою інноваційною технологією, роботу за якою не так уже й легко розпочати.

Проекти, що виконуються в межах сучасного навчально-виховного процесу початкової школи, класифікують на:

• дослідницькі;

• інформаційні;

• прикладні (практико-орієнтовані);

• творчі;

• ігрові;

• останнім часом можливим є використання в четвертому класі телекомунікаційних проектів (за наявністю матеріальної бази, фахової підготовки вчителів інформатики, чітким визначенням теми та аудиторії проекту, контролем за їх проведенням).

У практиці роботи вчителів, ураховуючи специфіку навчанням дітей початкових класів, слід інтегрувати проекти за домінуючою діяльністю (дослідницько-інформаційний, інформаційно-прикладний, інформаційно-ігровий тощо).

Досвід роботи свідчить, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення учнів до навчання, тому що воно:

— орієнтоване на особистість учня;

— використовує різні дидактичні підходи: навчання в дії, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, дискусію тощо;

— дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.

У процесі спільної роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір розв’язку, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

Учні є активними учасниками процесу створення проекту, мають свій власний погляд на інформацію, визначають мету й завдання і шукають шляхи їх розв’язання.(див.Додаток №1)

Метод проектів дає змогу учням вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.

2.3 Веб-квест як вид проектної діяльності

Сучасна дитина, це вже не той учень, якого ми вчили в кінці минулого століття . Ще не переступивши шкільний поріг, дитина легко відкриває «двері» в Інтернет, краще і швидше за власних батьків розбирається з будь -яким телефоном, що приводить багато матусь і татусів у захват, вони впевнені, що подарували світу майже генія. В результаті –діти просиджують годинами безцільно за комп'ютером, живучи у віртуальному світі, риючись, не зрозуміло навіщо, в інформаційних купах пошукачів, вбираючи в себе інформацію з сумнівних за змістом сайтів. Але існує безліч способів корисно йти в ногу з часом: використовувати на своїх уроках презентації, відео, сторінки спеціальних навчальних порталів, купувати спеціальні диски з навчальними програмами, які рекомендовані Міністерством освіти. Існує так само безліч способів і варіантів роботи з учнями в Інтернеті під керівництвом вчителя.

Одним із таких способів є WEB-квест .

Quest в перекладі з англійської мови - тривалий цілеспрямований пошук, який може бути пов’язаний з пригодами або грою, яка вимагає від гравця вирішення розумових завдань для просування по сюжету, часто такі завдання пов’язані з пошуком інформації, предметів, та ін.

Веб-квест в педагогіці – ігровий вид учбової діяльності, пов’язаний з використанням веб-технологій хоча б на одному з етапів: формулювання завдання, пошуку рішення та/або оформлення результатів.

Типи веб-квестів

- Для короткочасної роботи (поглиблення знань та їх інтеграція; розраховані на одне-три заняття) ,

- Для тривалої роботи (поглиблення та покращення знань учнів; розраховані на тривалий термін (семестр, навчальний рік).

Особливістю навчальних веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів знаходиться на різних веб-сайтах.

Результатом роботи з веб-квестом є публикація робіт учнів у вигляді презентацій, буклетів, плакатів, веб-сторінок або веб-сайтів (локально або в інтернеті).(див.Додаток № 2)

Квести створюються для того, щоб учні вчилися використовувати отриману інформацію з практичною метою, дана технологія сприяє розвитку критичного мислення, аналізу, синтезу й оцінки інформації. До речі, кроки виконання WEB –квеста -це кроки учня, який вирішує проблемне питання в ході виконання проектного завдання.

Структура веб-квеста:

1. Вступ

2. Центральне завдання

3. План дій кожного члена групи

4. Необхідні ресурси: посилання на інтернет-ресурси та будь-які інші джерела інформації, а також допоміжні матеріали (приклади, шаблони, таблиці, бланки, інструкції тощо), які дозволяють більш эфективно організувати роботу над веб-квестом.

5. Оцінка

6. Висновок: короткий опис того, чого зможуть навчитися учні, виконавши даний веб-квест.(див.Додаток № 2)

Форми завдань веб-квестів:

Переказ.

Планування та проектування.

Самопізнання.

Компіляція.

Творче завдання.

Аналітична задача.

Детектив, загадка, таємнича історія.

Досягнення консенсусу.

Журналістське розслідування.

Переконування.

Наукове дослідження.

Пропоную веб-квест для учнів 4-го класу під час вивчення предмету «Історія рідного краю» , учні працювали над Веб - квестом «Запорізький край – моя маленька Батьківщина".(див.Додаток №2)

Це зразок власного вчительського блогу.

Опис або Центральне завдання

1. Обрати роль серед поданих та розбитися на групи.
2. Знайти цікаву та корисну інформацію про Запорізький край.
3. Підготувати та оформити звіт у формі презентації, буклета, веб-сторінки тощо.

Ролі:

Учням надають перелік ролей ( від 2 та більше), від імені яких вони можуть виконувати завдання. Для кожної ролі необхідно прописати план роботи, завдання та інтернет-посилання.

Наприклад, біологам необхідно представити тваринний та рослинний світ нашого краю. Підібрати матеріали та створити буклет «Правила поведінки в природі». Для роботи використовуйте наступні ресурси.

На наступній сторінці блогу описується план роботи.

Учнів знайомлять з вимогами та критеріями оцінювання їхньої роботи, який надається у вигляді бланку оцінки, критерії оцінки залежать від типу навчальних задач, які розв’язуються у веб-квесті.

Висновок:

На цій сторінці об’єднується досвід, який отримали учасники під час виконання самостійної роботи над веб-квестом. Підводяться підсумки, чого навчилися учні, виконавши завдання. А також можуть бути надані рекомендації щодо використання даного веб-квеста.
Використання WEB-квестів має ряд переваг:

· підвищується мотивація школярів до вивчення предметів, з одного боку, і до використання

· комп'ютерних технологій у навчальній діяльності, з іншого ;

· учні набувають навичок роботи з інформацією під час науково -дослідницької діяльності,а також навичок публічних виступів;

· розвиваються навички командного вирішення проблем.

Все це сприяє формуванню як комунікативної, так і інформаційної компетенцій.

Навчання стає цікавішим, крім того підвищується мотивація..

WEB-квест дозволяє учням робити відкриття, а не просто засвоювати інформацію. Тому робота учнів у такому варіанті проектної діяльності, як веб – квест, урізноманітнить навчальний процес, зробить його живим і цікавим. А отриманий досвід принесе свої позитивні результати в майбутньому.

2.4 Використання інтерактивної дошки на уроках початкової ланки

          Інтерактивні дошки в школі використовуються для викладання самих різних предметів - від арифметики до кібернетики та психології. Їх використання під час занять дозволяє задіяти всі основні сенсорні системи людини - візуальну, слухову і кінестичну, що робить освітній процес більш успішним.
         Особливе значення психологи надають кінестичній системі, тому що саме з нею пов'язано явище моторної пам'яті і можливість довести навички до автоматизму. Адже як би не старалася людина подумки навчитися кататися на гірських лижах, нічого у неї не вийде. Глибоке навчання можливе тільки при взаємодії кінестетичного сприйняття й моторики. "Розкажи мені - і я забуду. Покажи мені - і я запам'ятаю. Залучи мене - і я навчуся". Це китайське прислів'я найкращим чином характеризує основний принцип проведення уроку з використанням інтерактивної дошки.(див.Додаток № 3)
        Інтерактивне обладнання на уроці в початковій, середній та вищій школі не повинно сприйматися як модний аксесуар. Так само, як і комп'ютери, інтерактивні дошки стають необхідністю і невід'ємною частиною навчального процесу.
         Що дає використання інтерактивних дошок на уроках у школі?
Ясну, ефективну і динамічну подачу навчального матеріалу.(див.Додаток №5) Викладачі можуть зробити свої заняття більш яскравими, можуть вибирати різні стилі навчання, працювати з різними програмами та ресурсами, орієнтуватися на певні потреби різних вікових груп.
         Також відбувається істотне підвищення мотивації учнів. Заняття стають цікавіше і цікавіше. Навіть ті учні, які з небажанням ідуть на урок, моментально залучаються у навчальний процес, тому що самі чудово орієнтуються в цифровому світі і активно використовують у повсякденному житті різні електронні пристрої. (див.Додаток № 4)
          Інтерактивна дошка в початковій і середній школі - це незамінний інструмент для організації самостійних і колективних форм роботи на уроці, дискусій, в яких розвивається вміння учнів аргументувати і пояснювати свою точку зору. (див. Додаток № 7)
          Це ще і економія навчального часу. Немає необхідності конспектувати заняття. Застосування інтерактивної дошки на уроці в школі допомагає економити час на веденні поточних записів по ходу уроку. Усі матеріали можна зберегти, роздрукувати, повернутися до них вдома або на наступних заняттях.
          Заздалегідь підготовлені заняття (а також діаграми, малюнки, тести, таблиці, музика, карти, презентації, відео-файли та інші ресурси для уроку) дають можливість зберігати швидкий темп уроку. Викладачеві і учням не потрібно витрачати час на те, щоб написати текст на звичайній дошці або переходити від екрану до клавіатури комп'ютера. (див.Додаток № 7). У режимі online на інтерактивній дошці можна працювати з матеріалами уроку - коментувати, вносити додавання, тримати зв'язок з усім світом, маючи вихід в Інтернет.

           Використання інтерактивного комплексу допомагає вчителеві створити і розширити методичну базу. Викладачі можуть створювати свою колекцію інтерактивних занять з різних шкільних предметів і тем. Можуть ділитися матеріалами один з одним, використовувати створені матеріали з року в рік, адаптуючи їх під конкретну аудиторію.
          Під час заняття можливе одночасне використання самих різних матеріалів. Можна використовувати на уроці одночасно зображення, текст, звук, відео, ресурси Інтернету та інші необхідні матеріали. Учитель має можливість впливати на всі системи людини одночасно (візуальну, слухову, кінестичну), тим самим орієнтується на кожного учня в своєму класі.(див. Додаток № 3)
           Оперативний контроль знань і можливості дистанційного навчання.
Викладачі можуть створювати і проводити опитування в режимі реального часу, демонструвати учням результати тестування. Можна записувати уроки, створювати базу записів, різних матеріалів, тестів, самостійних і контрольних робіт. Кожен учень зможе в будь-який час повернутися до матеріалів уроку, вивчити пропущений матеріал, перевірити себе.

Висновок

Суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом. Не менш важливими будуть такі їх якості, як висока моральність, особистісна відповідальність, внутрішня свобода, налаштованість на максимальну самореалізацію, здатність досягати високої мети раціональним шляхом і коректними засобами.

Система освіти як частина суспільної системи перебуває під впливом багатьох сил, одні з яких потребують структурних змін у ній, інші - змістових, технологічних. Сучасний етап системи освіти не задовольняє багатьох, хто в ній працює. Неабиякі можливості для якісних змін в освіті пов'язані з інтенсивним розвитком засобів комунікації та інформаційних технологій.

Особливо значущим с формування компетентності педагога, його особистісно-професійних якостей, здатності жити і працювати в інноваційному режимі: прийняти і зрозуміти нове, опанувати інноваційну ситуацію.

Професіоналізм педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, без чого неможливим є забезпечення нової якості освіти.

З точки зору інноваційної педагогіки, новою якістю освіти є належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя.

Динаміка сучасного розвитку цивілізації, прогнозування його перспектив наводять на думку, що освітня система, навчальний заклад, педагогічний колектив, педагог, які ігноруватимуть у своїй діяльності інноваційний чинник, не лише відставатимуть від суспільних процесів, тенденцій, а й спричинятимуть формування особистості, покоління, заздалегідь запрограмованих на аутсайдерські інтелектуальні, духовні, соціальні позиції. Педагог із зашкарублими знаннями, байдужий до пізнання й використання у своїй діяльності нового, формуватиме подібні комплекси й у своїх вихованців, з яких мало хто може стати успішною особистістю.

Із розвитком цивілізації постійно оновлюються вимоги до якості освіти, одним із найважливіших засобів забезпечення якої є інноваційність освітнього пошуку.

Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку.

Головними особливостями інноваційної педагогічної діяльності є особистісний (спрямованість на особистість, гуманістична природа), творчий підхід, дослідно-експериментальний характер, стійка мотивованість на пошук нового в організації навчально-виховного процесу.

Залучення педагога до інноваційної діяльності може бути наслідком дії різноманітних чинників. Часто до неї спонукає їх невдоволеність методиками, результатами особистої праці, освоєння нових знань, особливо у суміжних сферах, осмислення та якісно нове бачення особистої життєвої місії, іноді - творче осяяння, яке, як правило, є результатом тривалого пошуку й аналізу здобутого на цьому шляху.

Сучасний урок-це майстерність самого вчителя, його прагнення до прояву професійної індивідуальності. Використання інноваційних технології в рамках початкової школи сприяє вирішенню головного завдання в освітній системі: навчити дитину вмінню вчитися самостійно.

Використана література

1.Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. – М.: Академия, 2002. – 320 с.

2.Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

3.Каменський Я.А. Велика дидактика. – К.: Радуга. 1955 – 420с.

4.Кондратюк А.П. Педагогіка. – К.: Вища школа. 1986. – 200с.

5. Підласий І, Педагогічні інновації / Підласий І., Підласий А. // Рідна школа. - № 12. – 256 с.

6.Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтегровані технології навчання: Наук. – метод. посібн./ О. І Прометун, Л. В. Піроженко. За ред. О. І Прометун. – К.: Видавництво А. С. К., 2004. – 192 с.

7. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5,2007.-255 с.

Додаток № 1

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ З ДЕЯКИХ ПРЕДМЕТІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Клас	Тема проекту
Українська мова
2	Складання пам’ятки-підказки «Як легко запам’ятати правило» Складання «Словничка складних слів» «У яких зошитах писали перші школярі?» «Звідки до нас прийшли літери?» «Яким був давній алфавіт?» «Перетворення літер» Складання збірки ребусів. Створення кишенькової книжечки Мовне свято «Грамоти вчиться — завжди згодиться» Створення п’єси-казки «Подорож крапки»
Літературне читання
2	Складання пам’ятки-підказки «Як підготувати переказ тексту» Створення збірки скоромовок Акція «Збережемо книжку» «Герої книжок у мультфільмах» Створення коміксу за оповіданням Складання збірочки «Мир миром» Конкурс читців «Сонячний зайчик» «У лісовій школі» «Зимові свята в Україні» Фестиваль казкових героїв
Математика
2	«Як легше вивчити таблицю множення?» «Математичні загадки» «Які числа називають «магічними»?» «Найдавніші математичні знаки» «Математика в казках» «Математика на кухні» «Веселий задачник» «Як виникла математика» «У магазині іграшок»
Природознавство
1	«Як подорожувала дощова краплинка?» Свято зустрічі птахів «Птахів викликаю із рідного краю» «У країні Ввічливості» «Добрик мандрує планетою» «Подарунок батькам на Різдво» «Пташина їдальня» 'Збирання насіння квітів «Тюльпан для мами» Складання пам’ятки «Увага, ласощі!» «Хто живе в шкільному парку?» Створення колекції предметів неживої природи «Рецепт моєї улюбленої страви» Конкурс «Що вміють робити мої руки?» Аплікація з насіння Світ живої природи Світ неживої природи Моє улюблене місце відпочинку на природі у моєму місті
2	Кодекс правил поведінки з тваринами» «Квіти в моєму житті» «Бездомна кішка» «Мій чотириногий друг» «Рослини-рекордсмени» «Лісова аптека» «Як очистити воду?» «Чому сніг білий?» «Зимуючі птахи» Конкурс віршів про домашніх тварин «Загадки природи» ««Книга скарг» природи»
Основи здоров’я
1	«Вороги-невидимки» «Зелені сусіди» «Якими іграшками бавились наші бабусі в дитинстві?» «Город на підвіконні» «У здорової людини здорові зуби» «Дерево здоров’я» «Подарунок для друга» «Чарівна сила усмішки» «Як діяти в небезпечній ситуації?» «Іспит з доброти»
2	«Як запобігти зимовим захворюванням?» «Яким шкільним приладдям користувались наші бабусі?» «Загроза життю — куріння» «3 історії ляльки» «Вартові здоров’я» «Небезпечні речовини у квартирі» Складання колекції настільних ігор «Наш клас — велика сім’я»
Трудове навчання
1	«Лісова аптека» (ознайомлення з лікарськими рослинами) «Професії» тварин» Створення класної колекції природних матеріалів «Зелені «їжачки» на підвіконні» (створення колекції кактусів) «Добра зима» (допомога пташкам) «Домівка для хом’ячка» «Мороз — художник» (секрети перетворення води) «Чудернацькі будинки» «Яка професія найважливіша?» «Свято писанки»
2	Команда зелених рятівників» (порятунок рослин у школі) «Бережемо книжки — рятуємо дерева» (ремонт книжок) «Горщики для квітів» «Портрет нашої школи» «Прадавнє місто» «Народне мистецтво в побуті»

Додаток № 2

Додаток № 3

Гру – тренажер «Обери собі подарунок» оформлено у форматі PowerPoint ( відкрити подвійним натисненням лівої кнопки миші ). Щоб перейти на наступну сторінку, потрібно натиснути на ялинку.

Гру-тренажер було використано для тестування знань учнів 2-го класу з поданої теми в ігровій формі. Демонстрація цього тесту проводилась з допомогою інтерактивної дошки IQ board, встановленої в нашому кабінеті. Завдяки сенсорним технологіям дошки, школярі пальчиком торкалися обраного ними подарунка, перевіряючи таким чином свої знання та вміння у обчисленні виразів на додавання і віднімання в межах 100. Обравши правильну відповідь, замість коробки з’являлося зображення подарунка. Відповівши неправильно, коробка з подарунком зникала з екрану.

Такого типу тренажери доцільно застосовувати в 1-2 класах під час вербального оцінювання. Завдання в ігровій формі викликають активний інтерес, миттєве включення в роботу, пізнавальну мотивацію та зосередженість.

Додаток № 4

Використання інтерактивної дошки допомагає підвищити рівень сприйняття навчального матеріалу, особливо під час розв’язування задач, що завжди викликає труднощі в учнів початкової школи.

Задача для 2 класу з математики за підручником С.О.Скворцової.

В океанаріумі живе 3 акули, 8 скатів, 4 мурени, 5 черепах, а крабів – стільки, скільки акул і скатів разом. Скільки крабів живе в океанаріумі?

Завдяки функції безкінечного клонування, учні легко розмножують зображення морських істот згідно з умовою задачі. Під час такої роботи розвивається уважність, щодо правильності виділення числових даних задачі, необхідних для відповіді на її запитання. Також це дає можливість визначити зайві числові дані. Такий вид наочності дозволяє учням початкової ланки розширити власний світогляд, щодо світу тварин, законів природи та життя.

Виконавши всі необхідні операції, учні легко встановлюють зв'язок між потрібними числами та розв’язують задачу: 8+3=11(крабів). Під час розв’язання закріпили навичку додавати з переходом через десяток, повторили переставний закон додавання та задачі, які містять поняття «стільки ж».

Додаток № 5

Працюючи над темою «Розв’язання задач різними способами», для інтерактивної дошки IQ board були підготовлені такі шаблони.

Задача. У кошику було 8 кг яблук,а у мішку – 12 кг. Для варення використали 6 кг яблук. Скільки кг яблук залишилось?

1 спосіб: 1) 8+12=20(кг)-було;

2) 20-6=14(кг)-залишилося.

Користуючись функцією «шторка», затіняємо мішок з яблуками, даючи зрозуміти учням, що для варення використали тільки яблука з кошика.

2 спосіб: 1) 8-6=2(кг) - залишилось у кошику;

Згадаємо, що у мішку ще залишилось 12 кг яблук, прибравши «шторку».

2) 12+2=14(кг).

Аналогічно затіняємо кошик з яблуками, використовуючи для варення спочатку яблука з мішка.

3 спосіб: 1) 12-6=6(кг) – залишилось у мішку.

Згадаємо про яблука у кошику.

2) 6+8=14(кг)

Таким чином, виконуючи прості дії на дошці, можна допомогти дитині молодших класів краще уявити та зрозуміти зміст задачі, навчитися знаходити шляхи її розв’язання, перевірити правильність відповіді, розв’язавши задачу різними способами, повторити типи простих задач, які містяться у складеній задачі.

Додаток № 6

Активізація пізнавальної самостійності за допомогою застосування інноваційних технологій може проводитись на будь-якому уроці.

Українська мова. Тема «Речення за метою висловлювання та інтонацією».

Завдання: Розставити слова у певному порядку, щоб утворилось речення. В кінці поставити відповідний розділовий знак. Записати.